Визирська громада

Одеська область, Одеський район

Щодо етапів горя та способів пережити втрату людини

Дата: 24.05.2022 10:48
Кількість переглядів: 33

В цей нелегкий час війни, яка прийшла до нас  24 лютого, багато людей зазнали втрат, але втрачаємо ми не тільки домівки, документи або машини. Ми втрачаємо людей.  Кожного дня новини транслюють нам інформацію про постійні втрати військових та цивільного населення. Як пережити смерть близької людини, яка настала так несподівано? 

Переживання втрати є дуже непростим досвідом. Цей процес є дуже індивідуальним, бо кожен по-своєму вчиться жити зі своїм болем. Разом з тим, ми можемо виокремити умовні фази, їх прояви і значення на шляху, щоб навчитися жити з болем втрати.

          Проживання втрати ? тривалий фізіологічний процес. Його задача: адаптуватись до картини реальності, де цього важливого вже нема. А отже ? перебудувати всі нейронні зв'язки, що з ним пов'язані ? від сенсорних відчуттів, слів, дій та образу себе у взаємодії з важливим.

Поки нова картина реальності не сформована, нейронні зв'язки не перебудовані, програма очікувань продовжує працювати так, наче цей важливий об'єкт ще доступний.

          Очікування натикається на порожнечу/неможливість задовольнити важливу потребу в реальності ? і ми відчуваємо сум. Коли суму багато, він відчувається як біль. Біль неминучий. Але він не є задачею роботи горя.

          Задачами горя є:

?Допомогти залишити важливе лише в пам'яті;

? Побудувати нову перспективу майбутнього і нові схеми дій.

          Болючі процеси потребують багато сил. Тому ми можемо переживати горе, тільки коли маємо достатньо внутрішніх ресурсів і підтримки.

          Які є етапи горя?

          Перша фаза: шок чи заперечення. «Я не можу повірити», вихор почуттів, «ком» в горлі. Збудження, крик, плач, заціпеніння, відсторонення – це всі можливі і нормальні реакції.

Важливо дати їм простір, це важливий крок на шляху прийняття втрати. Після шоку прийде біль.

          Друга фаза: усвідомлення та оплакування втрати. Це місце сильного відчуття туги, смутку, болю. Ми можемо також відчувати почуття провини, бо «не змогли запобігти», відчуття несправедливості «Чому це з нами трапилося?», відчуття злості. Це все важливі і нормальні переживання. Проживаючи їх ми рухаємося до усвідомлення глибини втрати – усвідомлення, що це для нас означає.

          Третя фаза: примирення та емоційне виснаження. Інтенсивні переживання ніби «вигорають», залишаючи почуття сильної емоційної втоми та виснаження. Ми все більше усвідомлюємо, що «це» дійсно сталося і нічого змінити неможливо. Ми можемо відчувати повне зниження бажання усамітнитися. Це місце прийняття втрати – усвідомлення, що, можливо, це найгірше, що сталося в житті, та разом з тим, є частиною життя. Частиною, але не завершенням.

          Четверта фаза: реорганізація та повернення до життя. Поступово ми шукаємо способи жити життя в нашій новій реальності, відводячи спеціальне місце в арці пам’яті, в своєму житті тому, кого втратили. Поступово до нас повертається інтерес до життя та дещиця (частина) енергії жити життя.

          П’ята фаза: пошук сенсу та переосмислення життя, як такого осмислення своїх життєвих орієнтирів, глибокого усвідомлення своїх цінностей і сенсів, знаходження свого шляху жити життя далі.

          Емоції, які у нас виникають, залежать від багатьох чинників:

  • втрата близького була передбачуваною (поступове згасання від хвороби чи від старості) чи раптовою;
  • вона (людина) загинула, спокійно "відійшла" чи здійснила суїцид;
  • за життя були хороші стосунки чи конфліктні;
  • на якому етапі переживання втрати перебуває людина, переживає вона це на самоті чи звертається за підтримкою.

    Залежно від цих факторів люди можуть переживати сум, порожнечу, вину, образу, шок, страх, сором, гнів, навіть радість чи поєднання цих емоцій.

          Важливо зрозуміти: якою б не була емоція, вона є адекватною до такої складної ситуації.

          Якщо понад два тижні ви відчуваєте:

  • пригнічений настрій;
  • слабкість;
  • втрату інтересу та задоволення протягом більшої частини дня; зниження/надмірний апетит;
  • безсоння/надмірну сонливість -

зверніться до спеціаліста: психотерапевта чи психіатра (в деяких випадках можуть знадобитись антидепресанти).

          Важливо зрозуміти, що депресія – це такий самий важливий та серйозний розлад здоров’я.

Матеріали взято та доповнено з наступних джерел: пост Влади Грінчук «Що таке втрата?» на сторінці МЦРЛ Україна у Facebook.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь