Регламент Визирської сільської ради VІІ скликання

                                                                                                                                                               Додаток
                                                                                                                                      до рішення Визирської сільської ради
                                                                                                                                                №24/ІІ-VІІ  від 26.07.2019 р.

РЕГЛАМЕНТ
ВИЗИРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
VII СКЛИКАННЯ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Рада громади
1.    Визирська сільська рада (далі – «Рада») є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє Визирську сільську об’єднану територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
2. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями ради.

Стаття 2. Предмет регламенту
Цим регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень радив тому числі щодо загальних умов формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.

Стаття 3. Мова роботи ради
1. Робота ради та її діловодство ведеться українською мовою.
2. Офіційним текстом актів ради, є текст українською мовою. 

Стаття 4. Гласність у роботі ради
1. Засідання ради, постійних та інших комісій є відкритими і гласними.
2. За рішенням ради можуть проводитися закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог законодавства України про інформацію, які стосуються інформації з обмеженим доступом, для роботи з якою передбачений спеціальний режим захисту. 
3. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації, воно оприлюднюється в установленому регламентом порядку.
4. Кількість і категорії осіб, які не є депутатами, що запрошуються на пленарне засідання ради, визначає голова ради з урахуванням пропозицій постійних комісій Ради. Присутність запрошених на пленарне засідання ради має бути обумовлена їх необхідністю при розгляді питань порядку денного. Головуючий на пленарному засіданні повідомляє депутатів про осіб, які офіційно запрошені на пленарне засідання ради.
5. Місця для депутатів ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання ради, особи (за винятком технічних працівників), які не є її депутатами, не повинні перебувати в місці розміщення депутатів.

Стаття 5. Запрошені на засідання ради
1.    На пленарні засідання сесії ради можуть запрошуватися фізичні особи та представники юридичних осіб.
2.    Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.
3.    На вимогу ради або її посадових осіб керівники розташованих на території юрисдикції Визирської сільської об’єднаної територіальної громади підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання ради або її органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповідей на запити депутатів.
4.    Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.
5.    Особи, присутні на засіданнях ради та її органів, повинні дотримуватись порядку проведення сесії ради. У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а в разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

Стаття 6. Встановлення державних та місцевих символів
1. Державний Прапор України на будинку ради встановлюється на постійно.
2. Герб громади та прапор громади (в разі наявності) встановлюються на будинку ради на постійно.
3. На час пленарних засідань ради Державний Прапор України встановлюється в залі, де проходить засідання.
4. Поруч з Державним Прапором України та прапором громади може здійснюватися підняття прапору Європейського Союзу за умови дотримання таких правил:
- прапор громади та Європейського Союзу не можуть мати розміри більші за Державний Прапор України;
- прапор громади та Європейського Союзу розміщується з лівого (від фасаду будинку) боку або нижче Державного Прапора України.

РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ Й ОРГАНИ РАДИ

ІІ.1. Депутати сільської ради

Стаття 7. Правові засади діяльності депутатів Ради
1.    Порядок діяльності депутата Ради,  його права, обов'язки та  повноваження регламентуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», іншими законами України та цим Регламентом.
2.    Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на відповідних місцевих виборах.
3.    Повноваження депутата Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата Ради.
4.    Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого самоврядування. 
5.    Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.

Стаття 8. Посвідчення депутата Ради
1. Депутату Ради після визнання їх повноважень виготовляється та надається посвідчення депутата Ради.

Стаття 9. Форми роботи депутата Ради
1. Діяльність депутата в Раді включає:
а) участь у пленарних засіданнях Ради;
б) участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій – з правом дорадчого голосу;
в) виконання доручень Ради та її органів;
г) роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських груп чи індивідуально;
ѓ) роботу з населенням Визирської сільської об’єднаної територіальної громади та відповідного виборчого округу;
д) щорічно депутат зобов’язаний прозвітувати перед виборцями свого округу про виконану роботу.
2. Депутат Ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано. 

Стаття 10. Депутатські групи
1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у виборчих округах депутати ради можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи.
2. Депутати ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.
3. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата ради, передбачених Законом.
4. Членство депутата місцевої ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень у виборчому окрузі.

Стаття 11. Порядок утворення депутатських груп
1. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з трьох депутатів місцевої ради.  Депутати ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.
2. Депутатська група реєструється радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
3. Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень ради.
4. Організація діяльності депутатських груп визначається радою.
5. Діяльність депутатської групи припиняється:
1) у разі вибуття окремих депутатів ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж встановлено частиною 1 цієї статті;
2) у разі прийняття депутатами ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;
3) після закінчення строку, на який депутати ради об'єдналися в депутатську групу, або строку повноважень ради.
6. Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.
7. Інші питання діяльності депутатських груп визначаються регламентом ради.

Стаття 12. Помічники-консультанти депутатів ради.
1.Депутат сільської ради може мати одного помічника-консультанта, який працює на громадських засадах.
2.Підбір кандидатури на посаду помічника-консультанта депутата сільської ради, організацію його роботи здійснює особисто депутат ради.
3.Помічник-консультант депутата  сільської ради може бути лише громадянин України та який здобув загальної середньо освіту (не менше). Помічник-консультант сільської ради у своїй роботі керується Конституцією України та Законами України.

ІІ. 2. Посадові особи ради

Стаття 13. Сільський голова 
1. Сільський голова є головною посадовою особою в системі органів місцевого самоврядування громади.
2. Повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення відповідною  виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
3. Повноваження сільського голови визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.
4. При здійсненні наданих повноважень сільський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою, підзвітним і підконтрольним перед радою за діяльність її виконавчих органів.
5. Щорічно сільський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою та громадою про роботу виконавчих органів ради.
6. Конкретна дата звіту перед радою визначається на пленарному засіданні ради.
7. Рада може зажадати позачергового звіту сільського голови, якщо за це проголосувало понад половини від складу ради і від попереднього звіту пройшло не менше як три місяці.

Стаття 14. Секретар ради
1. Секретар ради обирається за пропозицією сільського голови з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі. 
2. Секретар ради є членом виконавчого комітету Визирської  сільської ради за посадою.
3. Секретар ради:
3.1 у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснює повноваження сільського голови;
3.2 організовує підготовку сесій ради та питань, що вносяться на розгляд ради;
3.3 повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
3.4 забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;
3.5 за дорученням Визирського сільського голови координує та контролює діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
3.6 сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
3.7 організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів до органів місцевого самоврядування;
3.8 забезпечує зберігання у раді офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
3.9 вирішує за дорученням Визирського сільського голови або ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів;
3.10 здійснює інші повноваження, що випливають із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цього Регламенту.
4. Секретар ради за пропозиціями відповідних комісій ради організовує планування роботи з підготовки проектів рішень ради і, враховуючи висновки профільних комісій про готовність проектів рішень та інших актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд Визирського сільського голови.

Стаття 15. Староста
1.    Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування.
2.    Староста є членом виконавчого комітету Визирської  сільської ради за посадою.
3.    Староста бере участь у пленарних засіданнях ради, участь у засіданнях постійних комісій, має інші права та повноваження, визначені законодавством та положенням про старосту.
4.    Староста має гарантоване право виступу на пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій ради з правом дорадчого голосу.
5.    При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями сіл, селищ, інтереси яких він представляє. Староста є відповідальним перед Визирською сільською радою.
6.    Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідних сіл, селищ на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів сільської ради староста інформує раду про свою роботу.
7.    На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.
Порядок організації роботи старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською радою.

ІІ. 3. Постійні комісії Визирської сільської ради

Стаття 16. Постійні комісії та порядок їх утворення.
1. Постійні комісії Визирської сільської ради (далі – «Постійні комісії ради») є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів ради у сфері компетенції комісії.
2. У своїй діяльності постійні комісії ради керуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законодавчими актами, рішеннями сільської ради, Регламентом  роботи ради та Положенням про постійні депутатські комісії Визирської сільської ради.
Всі питання, які виносяться на розгляд сесії, попередньо розглядаються профільною постійною комісією.
3. Постійні комісії ради обираються з числа її депутатів на сесії сільської ради нового скликання на термін її повноваження. 
Рада приймає рішення про перелік постійних комісій та обирає їх персональний склад. В разі необхідності може бути створено нові постійні комісії, скасовано або реорганізовано раніше створені, змінено та(або) переобрано їх кількісний склад, за умови дотримання норм цього регламенту.
4.Кількість членів комісії не може бути більшою третини складу ради та меншою трьох депутатів ради. 
5.  Рада обирає постійні комісії у складі їх голів і членів, інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
До складу постійних комісій ради не можуть бути обрані сільський голова, секретар ради.
6.    Голови комісій обираються радою шляхом відкритого голосування за пропозицією сільського голови. Сільський голова може пропонувати на обрання головою комісії одну й ту ж особу не більше двох разів. У разі відхилення пропозицій сільського голови щодо кандидатури, на посаду голови постійної комісії може пропонуватись інша особа за узгодженням між депутатами.
7.    Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
8. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови або  секретаря сільської, ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
9. ожна постійна комісія в своїй діяльності взаємодіє з іншими постійними та тимчасовими комісіями ради, відділами виконавчих органів ради, іншими особами, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності.

ІІ. 4. Тимчасові контрольні комісії ради

Стаття 17. Тимчасові контрольні комісії ради
1. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії ради для підготовки та попереднього розгляду, доопрацювання проектів рішень та інших документів ради з питань контролю за дотриманням конкретних рішень ради, а також інших конкретних питань, визначених радою, що належать до компетенції місцевого самоврядування громади.
2. Питання про створення тимчасової контрольної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії ради за ініціативою голови громади або не менш як третиною депутатів від складу ради, якщо інше не встановлено цим регламентом.
3. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій ради.

Стаття 18. Створення тимчасової контрольної комісії ради
1. Тимчасова контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.
2. Рішення ради про створення тимчасової спеціальної комісії має визначати:
1) назву комісії;
2) завдання комісії;
3) кількісний склад комісії;
4) обраного радою голову комісії;
5) персональний склад членів комісії;
6) додаткові права у межах чинного законодавства (якщо це необхідно), надані радою цій комісії;
3. Головою або членом тимчасової контрольної комісії ради не може бути депутат, щодо якого може мати місце конфлікт інтересів, а саме: комісія розглядає питання, що стосується діяльності депутата, пов'язаних з ним осіб в розумінні українського законодавства або юридичних осіб, до керівництва якими чи щодо власності над якими він або пов'язані з ним особи мають безпосереднє відношення.
4. Тимчасова контрольна комісія обирається з числа депутатів ради, які дали на це згоду і які відповідають вимогам ч. 3 цієї статті. 
5. Голосування щодо утворення та персонального складу кожної тимчасової контрольної комісії здійснюється окремо.
6. На підставі заяви депутата, який входить до складу тимчасової контрольної комісії, він звільняється секретарем ради від обов'язку бути присутнім на засіданнях постійної комісії ради, членом якої він є, і його відсутність з цієї причини не впливає на кворум у постійній комісії.

Стаття 19. Припинення повноважень тимчасової контрольної комісії
1. Тимчасова контрольна комісія подає раді підготовлені нею проекти рішень ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів.
2. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії в постійних комісіях ради та на пленарному засіданні рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення.
3. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з прийняттям радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії.

РОЗДІЛ III. СЕСІЇ РАДИ

ІІІ. 1. Загальні положення

Стаття 20. Форми роботи Ради
1.    Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.
2.    Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради.

Стаття 21. Порядок скликання першої сесії Ради
1. Перша сесія новообраної сільської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради. 
Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів Визирського сільського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного Визирського сільського голови він головує на пленарних засіданнях сесії ради нового скликання. 
2. У разі якщо на час проведення першої сесії Визирський сільський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради. 
3. Перша сесія, у разі необхідності, може складатися з двох пленарних засідань Ради.

ІІІ. 2. Скликання, відкриття і закриття сесії

Стаття 22. Скликання сесії ради
1.    Сесії Ради, окрім першої, скликаються Визирським  сільським головою. 
2.    Чергова сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. 
3.    У разі немотивованої відмови Визирського сільського голови або неможливості його скликати сесію Ради вона скликається Секретарем Ради. 
4.    У цих випадках сесія Ради скликається: 
1) якщо сесія не скликається сільським головою  у строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
2) якщо сільський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». 
5.    Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради. 
6.    У разі якщо Визирський  сільський голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у ч. 5 цієї статті Регламенту, або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради. У такому випадку головуючий на засіданні обирається рішенням Ради.
7.    Позачергова сесія, з зазначенням порядку денного скликається сільським головою за необхідністю у виняткових випадках.
8.    У разі виникнення надзвичайних ситуацій, таких як: стихійне лихо, введення надзвичайного стану чи військового положення, сільська рада збирається без скликання не пізніш 4 годин з моменту їх оголошення для проведення позачергової сесії сільської ради.
9.    Розпорядження про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради. 
10.    Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на дошці оголошень Визирської сільської ради або/та офіційному веб-сайті Ради.
11.    Матеріали сесії видаються депутатам до початку засідання.
12.    Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу Ради. 

Стаття 23. Відкриття та закриття сесії ради
1. Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку пленарного засідання.
2. Закриття сесії оголошується головуючим на пленарному засіданні після розгляду всіх питань порядку денного. 
3. Сесія не може бути закритою, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.

ІІІ. 3. Робочі органи сесії ради

Стаття 24. Лічильна комісія
1. Лічильною комісією є робочий орган сесії ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів під час голосування.
2. Лічильні комісії формуються не менше як з трьох депутатів.
3. Лічильні комісії обираються радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Лічильна комісія не може складатися тільки з членів однієї депутатської групи.
4. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.
5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участі депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.
6. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.

ІІІ. 4. Порядок денний сесії

Стаття 25. Формування проекту порядку денного сесії ради
1. Проект порядку денного сесії ради, не пізніш як за десять днів до дати початку сесії ради, формує Визирський  сільський голова на основі:
1) плану роботи ради;
2) пропозицій секретаря ради;
3) пропозицій депутатів ради;
4) пропозицій постійних та інших комісій ради;
5) пропозицій виконавчого комітету;
6) пропозицій старост.
2. Не рідше одного разу у квартал до порядку денного вносяться питання про заслуховування про виконання бюджету.
3. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього регламенту.

Стаття 26. Затвердження порядку денного
1. Проект порядку денного підлягає затвердженню на початку пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності:
1)    внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
2)    голосування проекту порядку денного за основу;
3)    вилучення окремих питань з розгляду – більшістю присутніх на засіданні;
4)    включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
5)    затвердження порядку денного в цілому.

ІІІ. 5. Підготовка питань на розгляд сесії

Стаття 27. Попередній розгляд проекту рішення
1. Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (якщо рішення не процедурне). 
2. Під час прийняття невідкладних рішень на вимогу Визирського сільського голови за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів засідання відповідної комісії з розгляду внесеного до порядку денного питання може бути проведене під час пленарного засідання.
3. Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар ради.

Стаття 28. Вимоги до проекту рішення ради
1. Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій (у текстовому форматі) та електронній формі.
2.    Друкований примірник проекту повинен мати такі реквізити: у правому верхньому куті на бланку рішення сільської ради – помітку «Проект», нижче посередині – назву рішення, ще нижче – текст проекту рішення.
3. Текст проекту рішення має складатися з таких частин:
1) мотивувальної, в якій містяться посилання на закон, інший акт або обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;
2) резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюється текст рішення; 
3) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія ради, на яких покладається контроль за виконанням рішення.
4. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки.
5. Погодження проекту рішення із відповідними особами ради здійснюється шляхом проставлення віз:
-    автора(рів) проекту;
-    керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання;
-    керівника юридичного відділу (юриста ради);
-    секретаря ради;
-    голів відповідних постійних комісій.
6. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище особи.
7 .У разі наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, їх викладають на окремому аркуші, який зберігається разом з оригіналом рішення.
8 .Секретар ради відповідає за забезпечення депутатів необхідною кількістю копій проектів рішень до початку відповідного пленарного засідання.
9. Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.
10. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанта покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій ради. 

ІІІ. 6. Пленарні засідання

Стаття 29. Розклад пленарних засідань сесії ради
1. Сесія ради розпочинається з пленарного засідання у визначений в розпорядженні про проведення сесії час.
2. Тривалість роботи сесії визначається сільською радою. 
3. Після кожних двох годин роботи може оголошуватися перерва на 20 хвилин і годинну перерву на обід, якщо інше рішення не прийняте сільською радою.
Засідання сільської ради може бути продовжено головуючим, якщо за це проголосувала більшість присутніх на пленарному засіданні депутатів.
4 Позачергова перерва у пленарному засіданні може бути оголошена головуючим у будь-який момент.

Стаття 30. Встановлення повноважності  (кворуму) засідання
1. Пленарне засідання є повноважним за умови участі у ньому більше половини від загального складу ради.
2. Дані щодо кількості депутатів оголошуються головуючим на початку сесії.
3. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.
 

ІІІ. 7. Ведення пленарних засідань

Стаття 31. Головуючий на пленарному засіданні ради
1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради сільський голова, окрім випадків визначених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2. У разі відсутності сільського голови або немотивованої відмови сільського голови скликати сесію, її скликає та веде секретар ради.
3. У разі вакантності посад сільського голови та секретаря ради або немотивованої відмови сільського голови та секретаря ради скликати сесію протягом двох тижнів, сесія повинна бути скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету, постійної комісії. В цьому випадку за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, її відкриває один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради – один з депутатів цієї ради.
4. На час доповіді, співдоповіді або виступу головуючого у дебатах на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається секретарю ради, а в разі його відсутності чи за обставин, що не дозволяють йому проводити засідання, – іншому депутату.

Стаття 32. Повноваження головуючого
1. Головуючий на засіданні Ради:
1) відкриває та веде засідання, оголошує перерви та закриває засідання;
2) під час розгляду питань порядку денного виносить на обговорення проекти рішень ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення;
3) інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;
4) організовує розгляд питань;
5) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
6) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
7) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
8) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
9) забезпечує дотримання цього регламенту всіма присутніми на засіданні;
10) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
11) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
12) має право виправляти помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
13) здійснює інші повноваження, що випливають з цього регламенту.
2. Під час засідання ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених в цьому регламенті.
3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитувати письмові документи, пропозиції щодо обговорюваного питання.
4. З питань, підготовлених відповідною комісією ради, документи, пропозиції від комісії зачитує визначений комісією доповідач.

Стаття 33. Депутатський запит
1.     Депутатський запит – це заявлена попередньо або на пленарному засіданні ради та підтримана радою вимога депутата до посадових осіб ради  і  її  органів,  Визирського сільського  голови,  керівників  підприємств,  установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані  на відповідній території, з питань, які віднесені до відання ради. 
2.    Депутатський запит вноситься депутатом або групою депутатів у письмовій або усній формі напередодні або безпосередньо перед пленарним засіданням ради. Запит не підлягає  включенню  до порядку денного пленарного засідання ради.
3.    Депутатський запит оголошується на пленарному засіданні і повинен містити коротку характеристику фактичного стану справи, що є предметом запиту, також проблеми, що виникає з цього стану та суть вимоги щодо дій особи, до якої звернено запит. 
4. Секретар ради забезпечує доведення тексту підтриманого радою депутатського запиту до відповідного органу або посадової особи, до яких його скеровано.
5. Якщо запит оголошено на пленарному засіданні, на якому присутня особа, до якої звернено запит, вона може дати обґрунтовану відповідь на цьому ж засіданні. Якщо депутат чи рада не задоволені усною відповіддю особи на запит, відповідь готується відповідно до ч. 7 цієї статті Регламенту.
6. Орган або посадова особа, до яких адресований запит, зобов'язані у місячний, якщо радою не встановлено інший, строк дати письмову відповідь на нього.
7. Сільська рада приймає протокольне рішення про доцільність направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі до яких його звернуто. Це рішення має бути підтримано більшістю від фактичної кількості депутатів повноваження яких визнані і не припинені у встановленому законом порядку.

Стаття 34. Депутатське запитання
1. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми.
2. Запитання до керівних осіб ради, її виконавчих органів можуть бути поставлені депутатом усно під час його виступу на сесії ради або подані письмово через секретаря ради.
3. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленарному засіданні ради або дана депутатові особисто.
4. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.

Стаття 35. Депутатське звернення
1.    Депутатське звернення – викладена у письмові й формі вимога депутата з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю до посадових осіб органу місцевого самоврядування, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території сільської ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи надати роз’яснення з питань віднесених до їх компетенції.

Стаття 36. Питання процедурного характеру
1.    Рада розглядає питання процедурного характеру. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарному засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті. 
2.    Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгляду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів ради від загального складу Ради.
3.    Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
4.    Для організації ходу пленарного засідання головуючий на засіданні має право ставити запитання і в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими.
5.    Перед розглядом питання головуючий зобов'язаний з’ясувати, чи не має у депутатів пропозицій щодо процедури його розгляду, а саме: додаткових доповідей, повідомлень щодо цього питання.

Стаття 37. Оголошення початку розгляду питання порядку денного
1. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні.
2. Головуючий оголошує номер питання, що розглядається відповідно до порядку денного, повідомляє про назви і редакції проектів документів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про прогнозований порядок розгляду питання відповідно до цього регламенту.
3. Головуючий може запропонувати об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається радою без обговорення більшістю голосів від присутніх на засіданні.
4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий може робити повідомлення раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли пленарне засідання не можна відкрити через відсутність кворуму.
5. Після оголошення питання до розгляду головуючий надає слово доповідачеві з цього питання.

ІІІ. 8. Порядок надання слова

Стаття 38. Регламент розгляду питання
1. Розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово доповідача.
2. Для доповіді надається час тривалістю до 20 хвилин, співдоповіді – до 7 хвилин, постановку запитання – до 1 хвилини, відповіді на запитання – до 5 хвилин, час на запитання та відповіді доповідачеві – до 10 хвилин і заключного слова – до 3 хвилин.
3. Для виступів в обговоренні надається час до 5 хвилин; для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у «різному» – до 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – до 2 хвилини.
До списку бажаючих виступити з одного питання одна і таж особа може включатися лише раз.
4. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. У разі наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
5. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.
6. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного: якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.

Стаття 39. Надання слова
1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається головуючому після оголошення початку розгляду питання.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий оголошує список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. Головуючий надає слово для виступу за зверненням депутата, підтвердженим підняттям руки.
4. Депутат (крім голови громади, секретаря ради, голів постійних комісій ради та доповідача) може виступити на засіданні ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки в разі необхідності процедурним рішення ради, прийнятим без обговорення.
5. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючий на засіданні надає слово для довідки, відповіді на запитання, роз'яснень та щодо:
1) порядку ведення засідання ради;
2) поставлення відкладеного питання;
3) поставлення питання про неприйнятність;
4) внесення поправки або заперечення щодо неї.
6. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу і стенограми засідань не вносяться.
7. Головуючий надає слово старості округу, щодо якого розглядається рішення, якщо при підготовці проекту такого рішення не було досягнуто його попереднього схвалення старостою.

Стаття 40. Гарантоване право виступу
1. Кожна із депутатських груп, постійних комісій а також кожний староста має гарантоване право на постановку запитання доповідачу, а також на виступ одного свого представника (для старост – особистого виступу) з питання порядку денного чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Гарантоване право виступу належить депутату, автору (співавтору) проекту рішення чи поправки, яка голосується, на його прохання.
3. Гарантоване право виступу належить депутату, обраному у відповідному населеному пункті, якого стосується проект рішення, що розглядається, зокрема: з питань розробки містобудівної документації, надання дозволів на будівництво, відведення земель в межах цього населеного пункту тощо.
4. Головуючий надає слово для виступу з обговорюваного питання:
1) голові бюджетної комісії ради та керівнику фінансового управління – з питань, що стосуються можливих змін надходжень чи видатків бюджету громади;
2) особам, запрошеним на засідання для розгляду конкретного питання, якщо щодо цього є процедурне рішення ради.

Стаття 41. Відмова від виступу
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого.
2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.

Стаття 42. Вимоги до виступу
1. Доповіді та співдоповіді виголошують з трибуни.
2. В разі, якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії ради – зазначає і їх назву.
3. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
4. Доповідь, співдоповідь мають містити інформацію про суть проблеми, що розв'язується рішенням, яке обговорюється, зміст самого рішення та можливі позитивні та негативні наслідки від його ухвалення.
5. Пропозиції щодо питання, яке розглядається або до проекту рішення, яке голосується, мають бути чітко сформульованими і містити визначену позицію промовця щодо цього питання.
6. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутатам почергово на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
7. Якщо депутат вважає, що доповідач або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається одразу після звернення.

Стаття 43. Закінчення обговорення
1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.
2. З цього моменту слово може надаватися тільки з процедурних питань, способу чи порядку голосування й тільки до моменту оголошення головуючим голосування.

ІІІ. 9. Розгляд питань порядку денного

Стаття 44. Загальний порядок розгляду питань порядку денного
1. Питання затвердженого порядку денного сесії ради, як правило, розглядаються у тій черговості, у якій вони були затверджені.
2. В окремих випадках черговість розгляду питань може бути змінено за рішенням ради, прийнятим більшістю голосів від складу ради після обговорення за скороченою процедурою.
3. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонентів пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання голови або секретаря ради і представника відповідної комісії.
4. Питання порядку денного, які попередньо не розглянуто відповідною постійною чи іншою комісією у виняткових випадках можуть бути включені до порядку денного шляхом прийняття відповідного рішення. 
5. Для внесення до порядку денного сесії питань про відміну рішення ради, прийнятого раніше, внесення доповнень та поправок до нього, необхідна більшість голосів депутатів від загального складу ради.
6. Детальний порядок розгляду питань порядку денного встановлено цим Регламентом.

Стаття 45. Скорочена процедура розгляду питань порядку денного 
1. Рішення щодо поправок, а також з процедурних питань та інших прямо зазначених у регламенті питань приймаються радою після скороченого обговорення, яке включає:
1) виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій;
2) виступ голови або представника профілюючої комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувала ця комісія;
3) виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції (за їх навністю);
4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;
2. При застосуванні процедури скороченого обговорення головуючий на засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.

Стаття 46. Пропозиції, що можуть вноситися в ході обговорення
1. У ході обговорення питання на засіданні ради можуть вноситися:
1) пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;
2) питання про неприйнятність та відкладені питання;
3) пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них;
4) пропозиції і поправки комісії, що визначена головною з цього питання;
5) пропозиції і поправки, внесені депутатськими групами;
6) інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні ради встановлена регламентом.

Стаття 47. Перерва перед голосуванням
1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування голова комісії може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позицій щодо голосування.
2. Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і вважається схваленою за підтримки третини депутатів, присутніх на засіданні.

Стаття 48. Рішення про неприйнятність питання до розгляду
1. У ході обговорення питань депутати, голова громади чи представник виконавчого комітету ради у будь-який час можуть порушити питання про  неприйнятність проекту рішення з цього питання за таких підстав:
1) їх невідповідності Конституції України, чинним законам або попереднім рішенням ради; 
2)  їх прийняття не входить до компетенції ради.
2. У разі порушення кількох питань про неприйнятність, їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх надходження.
3. Рішення про неприйнятність приймається більшістю від загального складу ради.

Стаття 49. Відкладення розгляду питання
1. До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть запропонувати відкласти це питання, а саме – перенести його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.
2. Рішення щодо відкладених питань приймаються більшістю голосів від загального складу ради, за винятком випадків, визначених регламентом.

Стаття 50. Розгляд пропозицій про неприйнятність та про відкладення питання
1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність чи щодо відкладеного питання здійснюються одразу після їх внесення та обговорення за скороченою процедурою.
2. Обговорення і прийняття рішення про неприйнятність чи щодо відкладеного питання відбувається до голосування по проекту рішення, їх відносно якого ці питання внесено.
3. У разі внесення кількох відкладених питань вони обговорюються одночасно.

ІІІ. 10. Порядок голосування пропозицій

Стаття 51. Загальні вимоги до голосування пропозицій
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані.
2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.
3. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо його сформульовано нечітко або він не стосується обговорюваного питання, або суперечить раніше прийнятим рішенням, або повторює по суті відхилений радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися радою без обговорення.
4. Відхилені радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 52. Голосування альтернативних пропозицій
1. У разі, коли дві або більше пропозицій (проектів рішення), щодо одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. 
2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.

Стаття 53. Голосування поправок
1. Внесена до пропозиції поправка до рішення ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.
2. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок головуючий проводить голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім – щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї – щодо поправки-доповнення і так далі, доки всі поправки не будуть проголосовані. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться.
3. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.

Стаття 54. Оголошення суті голосування
1. Перед голосуванням, головуючий зачитує тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, при цьому називається ініціатор внесення тексту.
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується в цілому.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.

ІІІ. 11. Прийняття рішень

Стаття 55. Прийняття радою рішень
1. На пленарних засіданнях рада може приймати у межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нормативні та інші акти у формі рішень.
2. Рада може давати та ухвалювати на пленарних засіданнях: 
1) доручення – рішення ради, що стосується органу чи посадової особи ради, і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;
2) звернення – рішення ради, направлені до непідпорядкованих раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
3) заяви – рішення ради, що містить позицію ради з певних питань;
2. Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради включається голос Визирського сільського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
3. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.
4. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
5. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
6. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

Стаття 56. Відкрите голосування
1. Для прийняття рішень, з’ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите поіменне голосування. Якщо електронна система голосування відсутня у місці голосування, підрахунок голосів здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому цим Регламентом.
2. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання і надаються виконавчим апаратом Ради уповноваженим представникам депутатських груп, а також депутатам Ради, за їх письмовим зверненням.

Стаття 57. Загальні положення про таємне голосування 
1.    Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 1, 29 і 31 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2.    Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє апарат Ради за дорученням сільського голови Ради або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.
3.    Протоколювання процедури таємного голосування та підрахунок голосів під час таємного голосування здійснює Лічильна комісія. 
4.    Протоколи Лічильної комісії про виготовлення бюлетенів для голосування та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.
5.    Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Контроль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

Стаття 58. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування
1.    Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування – обрання, призначення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо. 
2.    Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє волевиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку біля відповідного варіанту відповіді.
3.    Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає голова Ради або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання Ради. 
4.    Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються представником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відповідають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.
5.    Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготовляються виконавчим апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії. 
6.    Недійсними вважаються бюлетені:
-    невстановленого зразка;
-    в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду; 
-    у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;
-    в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата Ради;
-    до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні. 
7.    Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування  вважаються недійсними і проводиться переголосування.       

Стаття 59. Процедура таємного голосування
1. Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком  голосування перевіряє наявність місць для таємного голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
2. Бюлетені видаються безпосередньо біля місць для таємного голосування згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.
3. Кожному депутату Ради після проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування. 
4. Голосування проводиться у місці для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат ради голосує (проставлення позначки навпроти відповіді «так», «ні» або «утримався» - якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля місця для таємного голосування.

Стаття 60. Таємне голосування списком кандидатур
1. Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено законом. 
2. Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному порядку.
3. Підрахунок голосів здійснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи затвердженими при голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів Ради, при дотриманні умов Регламенту.
4. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування, якщо жоден з них не надасть заяву про самовідвід.
       
Стаття 61. Підведення підсумків таємного голосування
1.    Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.
2.    Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою  окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.
3.    Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради. 

Стаття 62. Наслідки порушення порядку таємного голосування
1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголошуються Лічильною комісією недійсними. 
2. Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне голосування.

Стаття 63. Підписання, зупинення та набуття чинності рішень ради
1. Рішення ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття підписується  Визирським  сільським головою, а у випадках, визначених цим регламентом, головуючим на засіданні ради.
2. Рішення ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинено Визирським сільським головою і внесено на повторний розгляд ради з обґрунтуванням зауважень.
3. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його головою громади і оприлюднюється.
4. Якщо голова громади у двотижневий термін не скликав пленарного засідання ради чи не вніс зупиненого рішення на розгляд ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його головою громади і оприлюднюється.
5. У випадку, коли голова громади не підписує прийняті радою в межах її компетенції рішення, рада може поставити питання про незабезпечення сільським головою наданих йому повноважень.
6. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
7. Оприлюднення актів Ради здійснюється шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Ради та/або в приміщенні Визирської  сільської ради.

ІІІ. 12. Планування, підготовка, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів сільської ради.

Стаття 64. Законодавство України про державну регуляторну політику. 
Законодавство України про державну регуляторну політику складається із Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р., а також Законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики.

Стаття 65. Забезпечення здійснення регуляторної політики.
1.Забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає:
-    встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів;
-    підготовку аналізу регуляторного впливу;
-    планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;
-    оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю;
-    відстеження результативності регуляторних актів;
-    перегляд регуляторних актів;
-    систематизацію регуляторних актів;
-    недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;
-    викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта;
-    оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Стаття 66. Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів.
1.Регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13  Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р., не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Стаття 67. Підготовка аналізу регуляторного впливу
1.Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
2.Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:
-    визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;
-    обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;
-    визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта;
-    визначити цілі державного регулювання;
-    визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей; 
-    аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;
-    описати механізми і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;
-    обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;
-    обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;
-    оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;
-    оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;
-    обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;
-    визначити показники результативності регуляторного акта;
-    визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.
3.Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання.
Методика підготовки аналізу регуляторного впливу є обов’язковою для застосування розробниками проектів регуляторних актів.

Стаття 68. Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.
1.Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р., не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
2.Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:
- стислий виклад змісту проекту;
- поштову чи електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
- інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п’ятою статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р.);
- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань;
- інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями зауважень та пропозицій.
3.Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
4. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Стаття 69. Офіційне оприлюднення регуляторних актів
Регуляторні акти, прийняті сільською радою, офіційно оприлюднюються - у місцевих друкованих засобах масової інформації та/або на веб-сайті Визирської сільської ради, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Стаття 70. Відстеження результативності регуляторних актів.
1.Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності.
2.Відстеження результативності регуляторного акта включає:
- виконання заходів з відстеження результативності;
- підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності.
3.Для відстеження результативності регуляторних актів можуть бути використані статистичні дані та дані наукових досліджень і соціологічних опитувань.
Одержані при здійсненні повторного відстеження результативності значення показників результативності порівнюються із значеннями цих показників, що були одержані при здійсненні базового відстеження. 
Періодичні відстеження результативності здійснюються з метою перевірки сталого досягання регуляторним актом цілей, задекларованих при його прийнятті, після здійснення повторного відстеження результативності цього регуляторного акта.
Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання чинності цим регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень. 
Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, не встановлено більш ранній строк.
Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта, у тому числі і в разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку.
4.Регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше не встановлено Законом, готує звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р.
У звіті про відстеження результативності регуляторного акта зазначаються:
-    кількісні та якісні значення показників результативності, що є результатами відстеження результативності;
-    дані та припущення, на основі яких здійснено відстеження результативності, а також способи їх одержання;
-    використані методи одержання результатів відстеження результативності.

Стаття 71. Перегляд регуляторних актів
Перегляд регуляторного акта здійснюється: на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта; за ініціативою регуляторного органу, який прийняв відповідний регуляторний акт; в інших випадках, передбачених Конституцією та іншими законодавчими актами України.

ІІІ. 13. Спеціальні процедури прийняття рішень

Стаття 72. Обрання голів постійних комісій
1. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Голови комісій можуть обиратися як окремим голосування, так і голосуванням в цілому за склад комісії та її голови, що визначається процедурним рішенням ради.
2. Кандидатури для обрання голів постійних комісій ради висуваються сільським головою ради  та депутатами з урахуванням пропозицій депутатських груп пропорційно їх представництву та з урахуванням згоди кандидатів.
3. У разі внесення сільським головою узгодженого з депутатськими групами списку голів постійних комісій, за процедурним рішенням ради, голосування здійснюється за списком у цілому, при цьому обговорення кандидатур на пленарному засіданні не проводиться.
4. Список кандидатів для обрання на посади голів постійних комісій ради повинен містити:
1) прізвища, імена та по батькові кандидатів на посади голів відповідних комісій;
2) дані про їх партійну приналежність;
5. У разі коли голосування за списком голів постійних комісій не привело до їх обрання, сільський голова вносить кандидатури на посади голів комісій, голосування по яким кандидатурах відбувається окремо.
6. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії надається слово для виступу та відповідей на запитання.

Стаття 73. Відкликання голови постійної комісії
1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час звільнений з посади за рішенням ради, прийнятим відкритим поіменним голосуванням.
2. Пропозиції про звільнення з посади голови постійної комісії ради вносяться:
1) сільським головою;
2) за рішенням відповідної постійної комісії ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);
3) не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості.
3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею.
4. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання, та відповідає на запитання депутатів.
5. Рішення ради про відкликання голови постійної комісії має містити відомості про причини відкликання.
6. Якщо рішення про відкликання з посади голови постійної комісії не прийнято, наступного разу подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.

Стаття 74. Обрання членів виконавчого комітету ради
1. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету ради затверджується радою за пропозицією сільського голови за винятком кандидатур осіб, які обіймають посади секретаря ради та старост, які входять до складу виконавчого комітету за посадою. 
2. Внесені на розгляд ради кандидатури членів виконавчого комітету обговорюються в постійних комісіях, депутатських групах і у разі потреби роблять доповіді на пленарних засіданнях.
3. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету повинні отримати через секретаріат ради інформаційні матеріали щодо цих кандидатур, які включають автобіографію, відомості про освіту та професійну діяльність кандидата. У разі необхідності, комісії можуть запросити додаткову інформацію в межах своїх повноважень, визначених законодавством та цим регламентом.
4. Розгляд кандидатур до складу виконкому, постійними комісіями ради відбувається за участю цих кандидатур, яким депутати можуть ставити запитання відповіді по темі обговорення.
5. Кандидати на посади заступників голови обов’язково обговорюються на пленарному засіданні, виступають та дають відповіді на запитання. 
6. В обговоренні кандидатур на посади заступника сільського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати.
7. Рада приймає процедурне рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
8. Якщо запропонована сільським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, сільський голова представляє раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування.

Стаття 75. Звільнення з посад за власним бажанням
1. Будь-яка посадова особа, обрання чи призначення якої передбачено цим регламентом, у будь-який час може скласти свої повноваження за власним бажанням шляхом подання відповідної заяви на ім’я сільського голови.
2. Рішення про задоволення заяви вважається прийнятим з моменту оголошення цієї заяви на пленарному засіданні ради, при цьому голосування не проводиться.

Стаття 76. Дострокове припинення повноважень сільського голови
1. Повноваження Визирського сільського голови достроково припиняються у випадках, передбачених законодавством України.

Стаття 77. Дострокове припинення повноважень депутата ради
1. Повноваження депутата Визирської  сільської ради достроково припиняються у випадках та з урахуванням процедур, передбачених законодавством України.

Стаття 78. Дострокове припинення повноважень ради
1.    Дострокове припинення повноважень Визирської сільської ради відбувається у випадках та з урахуванням процедур, передбачених законодавством України.

Стаття 79. Розгляд проекту бюджету
1.    Підготовка проекту бюджету є обов'язком виконавчого комітету ради, що здійснюється ним у співпраці з постійними комісіями ради.
2.    Проект бюджету подається депутатам не пізніш як за тиждень до визначеного терміну закінчення розгляду проекту в постійних комісіях. Засідання постійних комісій відбуваються за участю представника фінансового органу і керівників відповідних виконавчих органів ради. Постійні комісії передають свої поправки до проекту бюджету у профілюючу постійну комісію.
3.    Поправки можуть бути лише такого змісту:
1) скоротити статтю видатків (доходів);
2) виключити статтю видатків (доходів);
3) збільшити статтю видатків (доходів);
4) додати нову статтю видатків (доходів).
4. Якщо постійна комісія або депутат вносять пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов'язані запропонувати на ту ж саму суму, відповідно, збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати подають до кожної поправки письмове обґрунтування. У разі недотримання цих вимог поправка не приймається до розгляду.
5. Протягом не більше тижня на засіданнях профілюючої постійної комісії розглядаються поправки, що надійшли у визначений термін. Про час цих засідань офіційно повідомляються інші постійні комісії.
6. Відділ фінансів готує доповідь про бюджет, а профілююча постійна комісія готує співдоповідь про підтримані поправки і перелік відхилених поправок.
7. Після обговорення на голосування ставиться проект доручення щодо врахування у проекті бюджету висновків і пропозицій постійних комісій. Якщо проект такого доручення не підтримується, рада приймає рішення або про повернення проекту доручення на доопрацювання в постійні комісії, або про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли в профілюючу постійну комісію з дотриманням вимог, зазначених у цій статті.
8. Виконавчий комітет ради протягом не більше двох тижнів доопрацьовує проект бюджету відповідно до доручення ради і подає доопрацьований проект на затвердження.

ІІІ. 14. Набрання чинності рішень ради

Стаття 80. Набрання чинності рішень ради
1.    Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено інший строк введення цих рішень у дію.
2. Акти ради ненормативного характеру набувають чинності з моменту їх підписання відповідно до цього Регламенту.
3. Акти ради оприлюднюються у спосіб, визначений даним Регламентом.

ІІІ. 15. Дисципліна та етика пленарних засідань

Стаття 81. Дотримання регламенту виступів
1. На засіданні ради промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних та лайливих слів, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні ради звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні може припинити його виступ.
3. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до протоколу засідання.
4. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово одразу або в кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні одразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.

Стаття 82. Дотримання дисципліни в залі засідань
1. Під час засідання ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, тощо).
2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.
3. Особи, що перебувають у залі, де проводиться сесія, перед початком її роботи повинні вимкнути гучність роботи особистих мобільних телефонів.
4. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.

Стаття 83. Відсутність депутата на засіданнях ради
1. Відсутність депутата на засіданнях ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата із зазначених підстав раду повідомляє секретар ради.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове увільнення від роботи у зв'язку із хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами, коли згідно із законодавством працівник має право на тимчасову відпустку.
4. Якщо хтось із депутатів не може прибути вчасно на засідання ради, то про це він має повідомити головуючого не пізніше як за добу до початку пленарного засідання.

ІІІ. 16. Протокол засідання

Стаття 84. Протокол пленарного засідання ради
1.    Засідання ради протоколюється. Ведення протоколу засідань здійснює посадова особа, якій рада доручає ці обов'язки. Протокол засідання ради підписує головуючий на засіданні.
2.    У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не виключно): 
1)    назву ради та її скликання, порядковий номер сесії, відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради; 
2)    загальне число депутатів ради, кількість депутатів Ради, присутніх на пленарному засіданні Ради; список запрошених на сесію які були присутні на сесії;
3)    питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування; 
4)    прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;
5)    прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд;
6)    результати голосування і прийняті рішення;

3.    До протоколу сесії додаються:
1)    тексти доповідей і співдоповідей;
2)    тексти виступів депутатів, які не брали участі у дебатах і в зв’язку з припиненням обговорення питань;
3)    список присутніх на сесії депутатів;
4)    поправки і доповнення до проектів рішень;
5)    довідки, зауваження;
4.  Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто сільським  головою ради, а у разі його відсутності – секретарем ради, а у випадку, передбаченому у п. 6 ст. 25 розділу ІІІ Регламенту, - депутатом Ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
5. Протоколи сесії Ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом

Стаття 85. Запис засідання
1. За наявності технічної можливості проводиться аудіо- або відео фіксація пленарного засідання ради.

Стаття 86. Зберігання протоколів та записів
1. Запис і протокол засідання ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення радою.
2. Протоколи засідань зберігаються протягом усього скликання ради у секретаря ради і передають до архіву з початком роботи ради нового скликання.
3. Протокол закритого засідання зберігають у порядку, встановленому для документів з обмеженим доступом.
4. Запис засідання зберігається у секретаря ради протягом одного року від дати його проведення і передається до архіву.
5. Депутати забезпечуються витягами з протоколу чи копіями з уривків запису за їх особистими заявами до секретаря ради.
6. Матеріали засідання надаються для ознайомлення за дорученням секретаря ради, відповідно до вимог законодавства України про інформацію.

Стаття 87. Чинність регламенту сільської ради
1.    Регламент визначає організацію та порядок діяльності Визирської сільської ради.
2.    Регламент сільської ради є обов’язковим до виконання сільською радою, а також в межах повноважень сільської ради – для підприємств, організацій та установ, розташованих на території сільської ради.
3.    Внесення змін та доповнень до Регламенту приймаються сільською радою більшістю голосів від загальної кількості депутатів сільської ради та набирають чинності з моменту їх прийняття. 
4.    Процедурні питання, не врегульовані Законом чи цим Регламентом вирішуються сільською радою, виходячи із необхідності реалізації у повному обсязі прав депутатів при їх рівній відповідальності перед виборцями.
5.    Чинність Регламенту чи окремих його положень може бути призупинена чи припинена у зв’язку із невідповідністю чинному законодавству України.
 

-------------------------------------------