A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Визирська громада
Одеська область, Лиманський район

Історична довідка


Інформаційна довідка Визирської сільської ради


Мальовниче село Визирка розташоване на верховині  малого Аджаликського (Григорівського) лиману, в 18 км. від  районного центру смт. Доброслав (Комінтернівське) і в 28 км. від м. Одеси. По обидві боки Визирки проходять траси (Одеса-Миколаїв та Ростов-на-Дону-Рені). Через Визирку проходить залізнична колія для товарних  потягів, яка веде на підприємство «Трансінвестсервіс» та порт «Южний». С. Визирка займає площу 2628,5764 га і є центром сільської ради, площа якої становить 5954,0358 га. Сільській раді також підпорядковане село Воронівка (площа – 51,53 га). У селі нараховується 574 двори, в котрих мешкають  1313 чоловік, причому протягом   останнього часу кількість визирчан зростає внаслідок підвищення рівня народжуваності і міграції.

Назва села Визирка походить від слова «визир», яке згадується в історичних довідках за 1644 рік, а також в книзі «Дело» - історії Петра І 1711 року. В перекладі з турецької мови це слово означає «князь», «боярин», «великий полководець», з німецької - «пристрій для стрільби». Село з назвою Визирка було також у Запорізькій області, що підтверджується старовинними військовими картами.

Корінні мешканці села походять з козацького роду і є нащадками чорноморських козаків, котрі були учасниками останньої російсько-турецької війни 1823-1829 років. До Великої Вітчизняної війни визирчани носили козацький одяг, замість слів «село» і «вулиця» вживалися слова «слобода» і «ділянка». За свідченнями старожилів, вулиця Новозаградіївська називалась Новозаградіївська слобода, нинішня вулиця Перемоги - Полтавська слобода, центр села мав назву Новостроївська слобода, вулиці 51-ої Перекопської дивізії та Чапаєва - Білогорка. Донині на Визирському кладовищі височіють кам'яні хрести над козацькими могилами як пам’ять про звитягу предків та заповіт нинішньому поколінню.

Після звільнення Причорномор’я від турків Катерина II дала дозвіл іноземцям поселятися на цих землях, тож першими поселенцями тут були німці. Крім того, до нового поселення прибули 112 сімей із сіл Заградіївка, Мар’їне, Білогірка, Наталівка Херсонської губернії, які отримали по 5,5 десятин землі. З часом поселенці назвали свій населений пункт Новозаградіївка. А лише у 1820 році село знову почало називатися Визирка.

У 1920-1930 роках у селі було створено три колгоспи: «Червоний партизан», «Червона Визирка», «51-ої Перекопської дивізії». 1952 року вони об’єдналися в один колгосп ім. Чапаєва.

На початку ХХ ст. у Визирці було збудовано церкву, яка стала однією з найкращих на Україні і справжньою окрасою не лише села і району, а й усієї Одещини. Біля неї навіть знімалися кінофільми.

Будувалась церква з 1903 по 1912 роки, а будував її інженер-будівельник Григорій Федотов. Але нажаль за часів радянської влади у 1985 році, церкву було зруйновано, а на тому місці, де колись височіли її куполи, зараз стоїть хрест.

Поряд з цим місцем раніше в 1890 році була збудована церква Херсонської єпархії, яка вела службу до 1912 року. У 1990 році будівля цієї церкви була реставрована на новий Спасо-Преображенський храм, в якому настоятелем є отець Борис Нагорний. Він є справжнім провідником ідеї духовності не тільки серед визирчан, а й сусідніх сіл, людина розумна, обдарована та цілковито віддана своїй справі.

Визирська сільська рада утворена в 1921 році. Головами були відомі і шановані у селі люди: Підопригора Феодосій, Телега Петро Карпович, Гордієнко Дмитро Семенович, Заперченко Олександр Ілліч, Стадніченко Семен Семенович, Кучмій Іван Михайлович, Гайдашов Віктор Костянтинович, Науменко Віктор Миколайович, Ососкало Іван Андрійович, Токменінов Олександр Павлович.

У роки Великої Вітчизняної війни на фронт пішли 225 жителів села, які мужньо захищали свою Батьківщину. 156 визирчан знайшли вічний спокій на землях України, Росії та інших країн Європи, і тільки 69 з них, в тому числі 25 інвалідів, повернулися до рідних домівок.

З приходом військ П’ятої ударної армії до Тилигульського лиману 31 березня 1944 року був отриманий наказ командуючого 10-м гвардійським корпусом: форсувати лиман частинами 10-ої гвардійської дивізії між лиманом і морем і захопити плацдарм на південному березі. Зав’язався тяжкий бій, який тривав до 4 квітня. Біля с. Коблево було зосереджено 4 артилерійські дивізії, 48 гармат калібру від 76 мм до 120 мм і 1 батарея мінометних установок «Катюша» (4 шт.). 295 стрілкова дивізія була введена в бій з другого ешелону із завданням наступати на села Сичавка, Визирка, Свердлове. Артилерійсько-мінометні удари дозволили частинам 295-ої стрілкової дивізії 4 квітня визволити Сичавку.

Вранці 5 квітня було повністю визволено Визирку. До середини дня 5 квітня частина дивізії разом з частиною 320-ої стрілкової дивізії перейшли до с. Свердлове. Тим часом у Визирку увійшов медико-санітарний батальйон і почав приймати поранених. З 8 квітня в селі (в приміщенні теперішньої школи) розмістився штаб 5-ої ударної армії, який 11 квітня перемістився до Одеси після її визволення від гітлерівців. А у шкільному приміщенні Визирки продовжував працювати воєнний шпиталь.

27 воїнів-визволителів села поховано у братській могилі в центрі села Визирка. Поряд з цим святим для кожного визирчанина місцем зараз зеленіє горіховий парк, і лише сумна тиша нагадує про те, що колись у цих місцях точився кривавий бій за мирне життя нинішньої Визирки.

В післявоєнні роки у Визирці було відкрито поштове відділення. Завідуючою в ньому на даний час є Іванцова Наталія Василівна.

В 1970 році у Визирці був побудований новий Будинок культури, який  функціонує і понині. При БК відкрито різні гуртки: гурток по вокалу, хореографічний гурток «Орхідея». Колектив «Орхідея» був створений в 2003 році під керівництвом Коновалової Алли Григорівни. З 2008 року він носить звання зразкового танцювального колективу. У колективі вдосконалюють свою майстерність більше 35 дітей, з яких самим маленьким по 6 років.

«Орхідея» - постійний учасник конкурсного та фестивального руху і відомий в різних куточках Одеського регіону. Неодноразово бере участь у всіляких фестивалях і конкурсах. Так вже в 2009 році він переможець конкурсу-фестивалю «Село моє, для мене ти єдине!», який проводився в рамках Лиманського (Комінтернівського) району.

Та справжньою окрасою Визирки є зразковий дитячий вокально-духовий оркестр з його незамінним керівником (тепер вже заслуженим працівником Культури України) Скочипцем Степаном Степановичем. У 2017 році оркестру виповнилось 45 років, саме стільки часу він радує серця слухачів, торкається найпотаємніших струн людської душі та прославляє Визирку на всю Україну.       Зараз учасниками оркестру є 40 чоловік. Визирчани по праву пишаються здобутками цього музичного колективу, котрий є переможцем обласних, республіканських та Всеукраїнського конкурсів «Таланти твої, Україно» та «Чисті роси», лауреат та дипломант фестивалю «Софіївські зорі» м. Ізмаїл, лауреат та дипломант Всеукраїнського конкурсу духових оркестрів в м. Моршин 2009 та 2011 років.

Також в приміщенні СБК з 1970 року знаходиться бібліотека, завідуючою якої з 2000 року є Пахольчук Інна Анатоліївна.    

З 2000 року на території сільської ради діє дільниця  ветеринарної  медицини, якою завідує Велика Ніна Павлівна, яка в любу пору року, без вихідних та святкових днів, завжди прийде на допомогу господарям при різних захворюваннях тварин.

Відкриття дошкільного навчального закладу «Пролісок» відбулося у 2004 році при Ососкалу І.А. З 15.09.2010 року завідуючою ДНЗ «Пролісок» стала Стрельченко Олена Олексіївна. На сьогоднішній день в садку відкрито 4 групи, які відвідує 90 дітей.

В 2007 році, за підтримки мецената та генерального директора ТОВ з ІІ «ТІС» Ставніцера Олексія Михайловича, а також голови сільської ради Ососкала Івана Андрійовича, у Визирці було побудовано нове приміщення школи, витримане у стилі старовинної архітектури, яке разом з приміщенням старої школи створює чудовий ансамбль. Нинішня школа відповідає найвищим стандартам та має сучасне обладнання. З 1 вересня 2013 року школа називається «Визирська ЗОШ 1-3 ступеня Лиманської (Комінтернівської) районної ради Одеської області», яку очолює Куліченко Яна Миколаївна. Кількість вчителів – 17 чол., кількість учнів – 190 чол. За свою сумлінну працю педагогічний колектив школи неодноразово одержує грамоти від голови Лиманської районної державної адміністрації та районної ради.

У 2009 році при сільській раді було відкрито комунальне підприємство «Визирське джерело», директором якого був Григор’єв Віктор Леонідович, а з 2015 року директором підприємства є Чернецький Сергій Григорович. Працівники КП старанно трудяться та допомагають сільським жителям, що полегшує роботу сільського голови.

При комунальному підприємстві «Визирське джерело» у 2012 році було створено структурний підрозділ місцевої пожежної команди.

Медичне обслуговування здійснюється працівниками місцевої Амбулаторії.

Торговельне  забезпечення села – 1 магазин та 7 приватних підприємців, що працюють на дому та орендованих територіях.

Соціальне обслуговування пристарілих та одиноких громадян здійснюється соціальним працівником від районного тер центру.

На території сільської ради працює 3 приватних сільськогосподарських підприємства (ПСП «Вороновське», ПСП «Визирка», ПСП «Родина»), 9 фермерських господарств, зареєстровано та діє близько 115 різних підприємств, товариств та установ, найбільшими з яких являються: ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «ТІС-Міндобрива», ТОВ «ТІС-Руда», ТОВ «ТІС-Зерно», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», ТОВ «Олсідз Блек Сі», ТОВ «Рисоіл-ЮГ».

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь