Визирська громада

Одеська область, Одеський район

Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками

Дата: 20.06.2022 14:56
Кількість переглядів: 156

Через збройну агресію Російської Федерації проти України на тимчасово окупованих територіях держави військовослужбовці країни-агресорки часто застосовують засоби фізичного впливу на громадян України для реалізації власних загарбницьких цілей.

У зв’язку з цим, доцільним буде застосування норм статті 40 Кримінального кодексу України, що передбачає відсутність кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти суспільства, держави, або інших правоохоронювальних інтересів, якщо під час скоєння злочину особа перебувала під безпосереднім впливом фізичного або психічного примусу, внаслідок якого не могла керувати своїми вчинками, тобто повністю була позбавлена можливості вільно приймати рішення.

Правоохоронюваними інтересами, яким завдається шкода особою, щодо якої застосовано примус, визнаються:

а) передбачені Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами права людини та громадянина;

б) охоронювані законом права та інтереси іншої особи;

в) суспільні інтереси;

г) державні інтереси.

Фізичний примус (насильство) – це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення.

Крім того, ще одною ознакою фізичного примусу є непереборність примусу, а саме обмеження фізичних можливостей особи.

Наприклад: охоронця державного підприємства зв’язали, забрали ключі від сейфу та отримали доступ до документів, що містять державну таємницю, персональні данні, тощо.

Психічний примус – це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) із метою спонукати її вчинити кримінальне правопорушення.

Психічним примусом визнається:

1) погроза застосування до особи чи її близьких фізичного насильства (погроза позбавити життя, заподіяти тілесні ушкодження, викрасти особу чи позбавити її волі, вплив на особу за допомогою гіпнозу);

2) погроза заподіяння шкоди іншим правоохоронюваним інтересам (погроза знищити або пошкодити майно, розголосити відомості, що ганьблять особу або її близьких).

Але психічний примус не завжди визнається таким, що унеможливлює керування власними діями, тому необхідно враховувати безвихідне становище особи яка опинилася під дією психічного примусу.

Наприклад: касир банку, який грабують видає цінності нападнику під загрозою застосування проти нього вогнепальної зброї.

Отже, зробивши висновки вищевикладеного при застосуванні до особи фізичного або психологічного примусу потрібно враховувати непереборність вчинення кримінального правопорушення, відсутність вибору та волі, а тому особа не нестиме кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій Російської Федерації є нікчемними, не створюють жодних правових наслідків, і нікчемність цих актів не підлягає оскарженню та не може бути скасована.

З часу збройної агресії Російської Федерації проти України було окуповано деякі територіальні одиниці України. В деяких громадах взагалі діють самопроголошені органи виконавчої влади та не мають відношення до легітимності. Але згідно Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, що діють на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

За фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях.

У системі безоплатної правової допомоги працює єдиний контакт- центр за номером 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України).

Адреса Доброславського бюро правової допомоги:
67500, Україна, смт Доброслав, вулиця Центральна, 75
(04855) 9-16-16 dobroslavske@legalaid.od.ua

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь