Підтримка соціального підприємництва в умовах воєнного стану
Підтримка соціального підприємництва в умовах воєнного стануСоціальне підприємництво на сьогодні може бути одним з інструментів для вирішення актуальних суспільних проблем. Соціальний бізнес покликаний стимулювати соціальні зміни і тому потребує уваги та допомоги держави. Так, у комплексній програмі розвитку малого та середнього підприємництва регіонів на 2021- 2023 роки, одним із завдань є підтримка розвитку соціального підприємництва в Україні.
Державна служба зайнятості пропонує ряд активних програм для бізнесу, які покликані допомогти у вирішенні питань працевлаштування або збереження робочих місць для соціально вразливих категорій населення.
Серед них:
1. Програма з надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних (постанова КМУ від 10 лютого 2023 р. № 124), яка включає:
1.1. Надання компенсації фактичних витрат роботодавця у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Дія програми поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які за направленням центру зайнятості працевлаштовують осіб, які належать до наступних категорій і перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць:
❖ один з батьків або особа, яка їх замінює і:
❖ має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;
❖ виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
❖ утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);
▪ діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
▪ особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
▪ особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
▪ особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
▪ особи, стосовно яких згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;
▪ довготривалі безробітні, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 6 місяців . Термін працевлаштування: не менше ніж на два роки.
Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців протягом двох років. Розмір компенсації: сума фактично сплаченого єдиного внеску, але не більше двох розмірів мінімального єдиного внеску.
1.2. Надання компенсації у розмірі 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати. Дія програми поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які за направленням центру зайнятості працевлаштовують громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, з числа:
- осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років.
Термін працевлаштування: не менше ніж на рік.
Загальна тривалість виплати компенсації становить 6 місяців протягом року. Розмір компенсації становить 50 % фактичних витрат на оплату праці, але не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати.
1.3. Надання компенсації у розмірі 50% мінімальної заробітної плати.
Дія програми поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які за направленням центру зайнятості працевлаштовують громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, з числа:
- молоді до 25 років, страховий стаж яких становить менше 12 місяців; - молоді до 35 років, які працевлаштовуються на перше робоче місце;
- громадян, які звільнилися зі строкової військової (альтернативної) служби (незалежно від віку) і працевлаштовуються на перше робоче місце.
Загальна тривалість виплат становить 6 місяців протягом року. Розмір компенсації становить 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати.
2. Програма з надання роботодавцям компенсацій на оплату праці за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб (постанова КМУ від 08 вересня 2015 року №696).
Право на отримання такого виду компенсації надається роботодавцю за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у 2 рази. Розмір компенсації: фактичні витрати на оплату праці, але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом. Компенсація здійснюється за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців.
3. Програма з надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (постанова КМУ від 20 березня 2022 р. № 331)
Право на отримання такого виду компенсації надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, яким забезпечено працевлаштування такої особи з розміром заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижчим розміру мінімальної заробітної плати.
Компенсація витрат надається у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Загальна тривалість надання такої компенсації не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
