Громада пам‘ятає своїх Героїв
Громада пам‘ятає своїх Героїв
Сьогодні сумна річниця загибелі Героя - Пархоменка Олександра.
Народився Олександр 12 жовтня 2000 року, до свого двадцятидвохріччя не дожив пів року, 30 квітня 2022 року він героїчно загинув, захищаючи свою Батьківщину.
В село Першотравневе родина Пархоменків переїхала у 2006 році. Освіту Олександр здобував в Першотравневому ліцеї. Сашко простий, доброзичливий і відкритий хлопець, був активним: брав участь у спортивних змаганнях, мистецьких конкурсах , шкільних заходах, мав золоті руки. Був звичайним хлопцем, мав життєві плани, мріяв, які усі, про майбутнє.
Після школи продовжив навчання в ТУ №18 в місті Одеса за спеціальністю майстер холодильних установок та обслуговування кондиціонерів. Обираючи професію, Олександр планував будувати щасливе життя, хотів мати міцну родину, бути її надійною опорою. Після того, як здобув освіту, працював з душею спочатку в ТОВ «Гармаш» за фахом, потім перейшов у потужну компанію, величезний колектив висококваліфікованих спеціалістів, - «ТІС» .
В 2020 році був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, пізніше перевівся на службу за контрактом в Національну Гвардію України, розуміючи, що потрібен своїй державі.
Початок російсько-української війни застав Олександра на Запоріжжі, гарячій як тоді, так і до цього часу, місцевості. Проте захисник знав, що не пускаючи окупанта на рідну Одещину, захищав свій дім і родину. На жаль, бойовий і життєвий шлях Сашка обірвався на нулі в Донецькій області.
Схиляємо свої голови у скорботі, в знак глибокої вдячності та нестерпного жалю.
Хай пам'ять про всіх невинно вбитих захисників живе у віках. Ми не маємо права забувати тих, хто відійшов у засвіти , боронячи свій народ. Українські воїни, захищаючи рідну землю від ворога, віддають найдорожче – своє життя. Пам’ятаймо тих, хто повертається додому на щиті!
Слава Україні! Героям слава!
