Пільги для осіб з інвалідністю в разі надання їм відпусток
Чинне законодавство передбачає систему пільг та гарантій працівникам з інвалідністю. Зокрема, це стосується тривалості та порядку надання відпусток.
Тривалість відпустки залежить від встановленої групи інвалідності. Так, особам з інвалідністю I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (частина 7 статті 6 Закону України «Про відпустки»).
Варто взяти до уваги наступне: якщо працівник працює на підприємстві, наприклад, з 2021 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2024 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність IIІ групи з 2019 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), то працівнику гарантовано 26 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору. Не мають значення обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.
Якщо особа з інвалідністю є учасником бойових дій, то може розраховувати на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (стаття 162 Закону України «Про відпустки»).
На відміну від звичайних працівників, працівники з інвалідністю, які нещодавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шести місяців на цьому підприємстві, за їх бажанням, можуть скористатися своїм правом оформити щорічну основну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному цьому підприємстві (стаття 10 Закону України «Про відпустки»). Таким особам щорічні відпустки за бажанням працівника надаються в зручний для нього час.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, що діє з 24.12.2023 р.), у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Положення другого речення абзацу другого та абзацу третього цієї частини щодо надання відпусток без збереження заробітної плати не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Окрім того, відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку особам з інвалідністю I і II груп надається відпустка тривалістю 60 календарних днів щорічно, а особам з інвалідністю III групи – тривалістю 30 календарних днів (стаття 25 Закону України «Про відпустки»).