Вічна пам’ять Герою: Валерію Богдану
Валерій Богдан, народився 7 жовтня 1984 року в селі Першотравневе, назавжди залишиться в пам'яті як людина із «золотими руками» і добрим серцем. Його рідні, друзі та вчителі згадують його як тиху, але надзвичайно старанну і відповідальну людину. Валерій завжди прагнув до досконалості, виконуючи будь-яку роботу бездоганно. Попри свою мовчазність, він мав багато друзів і легко знаходив спільну мову з однокласниками та ровесниками.
Валерій закінчив школу в 2001 році і продовжив своє життя в рідному селі, де його знали як майстра своєї справи, особливо в електротехніці. У селі всі знали: якщо потрібна якісна робота — варто звертатися до Валерія. Він завжди був готовий допомогти сусідам і знайомим, будь то ремонт чи повсякденні справи. Його відкритість і доброта стали невід'ємною частиною життя села Першотравневе.
Валерій став на захист України ще у 2014 році, беручи участь в АТО. Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, він без вагань знову взяв у руки зброю. Служив командиром відділення у 38-й зенітній бригаді, захищаючи Батьківщину. 25 вересня 2022 року під час артилерійського обстрілу біля Миколаєва Валерій загинув.
Валерій Богдан не встиг створити власну родину, але його мужність і самовідданість назавжди залишаться прикладом для багатьох. 9 січня 2023 року його посмертно нагородили медаллю «За мужність» третього ступеня. Пам’ять про Валерія навічно вписана в історію боротьби за незалежність України.
Керівництво Визирської громади, рідні та небайдужі мешканці поклали квіти до його могили, віддаючи данину поваги його мужності та самопожертві.
Вічна пам'ять Герою!
Назавжди в пам'яті! Назавжди в строю!
