Рік без Бандіта…
Сьогодні, 1 квітня 2025 року, минає рік із дня, коли ми провели в останню путь старшого сержанта Владислава Стадніченка, позивний Бандіт.
Його життя було сповнене боротьби, відданості та великої любові до України. З дитинства він ріс сміливим, справедливим і добрим хлопцем. Любив техніку, футбол і людей – завжди приходив на допомогу тим, хто потребував підтримки. Але найбільше він любив свою Батьківщину.
Влад не вагався, коли настав час захищати рідну землю. Він пішов у Збройні Сили України, пройшов війну з 2016 року, брав участь в АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист країни. Він воював на передовій, рятував побратимів, не боявся ворога. Влад був тим, на кого рівнялися інші, тим, кого поважали й любили всі, хто його знав.
Його життя обірвалося 1 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання. Влад їхав рятувати побратимів, і саме тоді доля зіграла з ним злий жарт… Він віддав найцінніше – своє життя, щоб ми з вами жили у вільній Україні.
Сьогодні, у річницю поховання, рідні, близькі та представники Визирської сільської ради поклали квіти на його могилу. Пам’ять про нього жива – у наших серцях, у його справах, у тих, кого він врятував, у вільному небі над Україною.
Час не лікує біль, але він вчить пам’ятати. І ми пам’ятатимемо. Завжди.
Спочивай з миром, Бандіте…
Вічна слава Герою! 🇺🇦💙💛
